Научні основи тренувань Джиу-Джитсу

Основні засоби підготовки з представлені системою тренувальних вправ, які ґрунтуються на загальних, дидактичних і специфічних принципах методики навчання рукопашному бою.
Вправи, використовувані в учбово-тренувальному процесі, являють собою рухові дії, виконувані так, як це необхідно для реалізації завдань дисципліни .
За ознакою специфічності, вправи Джиу-Джитсу розділяються на спеціальні вправи й підготовчі, а ті, у свою чергу - на спеціально-підготовчі й загально-підготовчі.
Спеціальні бойові вправи. Це вправи спрямовані на вдосконалювання техніки й тактики бою й виконувані з партнером.
Спеціальні підготовчі вправи. Для цієї групи вправ характерно значна подібність в особливостях нервово-м'язових зусиль, що розвивають, зі спеціальними ударними, захисними й іншими діями, застосовуваними в системі Джиу-Джитсу. До їх числа відносяться вправи, які виконуються на спеціальних снарядах, з обтяженнями та інших.
Крім того, у вправах спеціально-підготовчої групи входять комплекси технічних дій, які мають структуру рухів і характер нервово-м'язових зусиль, що відповідає діям у рукопашній сутичці. Вправи, які виконуються у формі бою з уявлюваним супротивником сприяють удосконаленню спеціальних рухів і розвитку якостей специфічних для Джиу-Джитсу.
Загально-підготовчі вправи.
До цієї групи ставляться засоби навчання різнобічно впливають на організм тих, хто займається. Запозичення з різних видів спорту, вони сприяють виробленню широкого кола рухових навичок.
Підбір засобів навчання й тренування повинен відповідати вимогам учбово-тренувального процесу. Досвід проведення занять і практика спортивно-масової роботи показують, що найбільш діючими способами навчання є спеціальні вправи, які використовуються в індивідуально-груповій формі навчання й тренування .




 

Методи навчання

Результат навчання залежить багато в чому від методу його застосування. Методи, застосовувані при реалізації завдань дисципліни Джиу-Джитсу ,тісно зв’язані комплексом вправ, які застосовуються в учбово-тренувальному процесі.
Методи використання різних вправ для навчання й тренування можна підрозділити в першому наближенні на методи строго регламентованої вправи: змагальний та ігровий .
Методи строго регламентованої вправи. Основна риса даних методів полягає в суворій упорядкованості дій, які виконуються тими, яких навчають, і досить чіткому регулюванні факторів, що впливають виражається:
• у можливо повній відповідності основи руху заданій програмі (заздалегідь обумовлений склад і послідовність дій, порядок їх повторення, зміни й зв'язки один з одним);
• у можливо точному нормуванні навантаження й керуванні її динамікою за ходом виконання рухів, а також регулювання інтервалів відпочинку й порядку чергування їх з фазами навантаження;
• у створенні оптимальних зовнішніх умов, що сприяють досягненню бажаного результату (використання тренувальних снарядів, тренажерів .).
Зміст такої регламентації полягає в забезпеченні строго керування ефектом тренування. Залежно від конкретних завдань й умов їх рішення в процесі тренування методи строго регламентованої вправи застосовуються в різних варіантах. Їх можна згрупувати по декількох ознаках - за особливостями підходу до освоєння дії виділяються цілісні й розділені методи навчання.
Перевага цілісного методу навчання полягає в тому, що в тих, хто займається виробляється загальне поняття про досліджувану дію й найбільше правильно засвоюється початкове рухове вміння. Створюється найбільш точна картина послідовної взаємодії окремих елементів і фаз технічної дії, виявляються найбільш важкі в координаційному відношенні частини засвоюваного прийому.
Цільовий метод, як правило, використовується при навчанні складним технічним діям, які складаються з комплексу зв'язаних між собою простих рухів.
З ростом кваліфікації тих, яких навчають, значимість цільового методу навчання зростає.
Розділений метод дозволяє вивчати й удосконалювати окремі частини цільової рухової дії. Перевага розділеного методу в тому, що він дозволяє зосередити увагу не на всій дії в цілому, а на окремій його частині. Але розділені частини не повинні губити органічної єдності за характером виконуваної дії.
Цільовий і розділений методи взаємозалежні. Вони використовуються в такій послідовності: цільовий - розділений - цільовий.
Змагальний метод. В основі методу полягає раціонально організований процес змагання. Ті, що навчаються, можуть змагатися не тільки з партнерами, але й самі із собою, прагнучи перевершити свої досягнення в освоєнні техніки Джиу-Джитсу.
У методичному відношенні істотно, що одна й таж за формою вправа, виконана в порядку змагання, має більшу функціональну вартість - викликає більш глибокі функціональні зрушення психологічного, фізіологічного й біохімічного характеру.
Ігровий метод. Гра, як метод навчання, може бути застосована на основі будь-яких вправ, за умови, що вони піддаються організації відповідно до особливостей цього методу. Його характеризує «сюжетна» організація, різноманітність способів досягнення мети й, як наслідок комплексний характер використовуваних дій.
Метод сприяє розвитку самостійності, ініціативності, спритності й спритності у використовуваних діях. Велике значення для дисципліни, має можливість створення напружених міжособистих і міжгрупових відносин, підвищення емоційності при виконанні прийомів під час його застосування.
Імовірне програмування дій й обмеження можливості точного дозування навантаження, вимагає використати ігровий метод для комплексного вдосконалювання техніки Джиу-Джитсу в ускладнених умовах, що припустимо, в основному, лише на етапі вдосконалювання.


 

Бой и самозащита

Следует различать бой до одержания победы над соперником и самозащиту.
Для самозащиты нет необходимости одерживать чистую победу над противником, достаточно просто не дать причинить себе вред, сбив агрессию противника.
В связи с этим, для самозащиты имеет смысл использовать несколько иной набор приемов, нежели для одержания победы в поединке. 
Набор приемов самозащиты позволяет, не применяя особых усилий, нейтрализовать атаку противника, но НЕ ГАРАНТИРУЕТ победу над ним.
Эти приёмы хорошо работают в том случае, если уровень техники противника существенно ниже, чем защищающегося, либо когда противник не особо ожидает сопротивления.
Применять подобные приёмы против серьезного противника и во время спортивных соревнований не имеет особого смысла.


 

Искусство боя!

Это не спорт и не набор техник!
Это совокупность навыков и умений, позволяющих выжить и победить в рукопашном бою с одним или несколькими противниками.
Прежде всего это искусство самозащиты.
В первую очередь, всегда перемещения и удары, и только потом жёсткие болевые приемы, удушающие, броски с добиванием.
В Боевом Джиу-Джитcу бывает и спортивная часть - соревнования по определенным правилам, максимально приближённым к динамике реального боя, как часть процесса подготовки, хотя это изначально искусство предназначено для выживания в условиях боевых действий и смертельно опасных ситуаций.
Джиу-Джитсу часто классифицируют по набору изучаемых техник, но мы считаем, что термин и разновидности школ Джиу-Джитсу (Дзю-Дзюцу) определяются скорее принципами, заложенными в исполнении этих техник и методике подготовки бойца.


 

К униформе для занятий Джиу-Джитсу предъявляются особые требования.

Она должна быть достаточно прочной, чтобы выдержать сильные рывки, захваты и броски, а также, не должна сковывать действия бойца, активно применяющего ударную технику.

Как правильно завязывать пояс:
- Прикладываем левый конец пояса.
- Делаем первый оборот пояса.
- Делаем второй оборот пояса поверх первого.
- Протягиваем правый конец пояса под оба оборота.
- Пропускаем правый конец слева между верхним и средним оборотом пояса.
- Пропускаем левый конец пояса в петлю правого, между верхним и средним оборотами пояса
- Расправляя концы затягиваем узел.


 На рисунке изображены этапы завязывания пояса.

 

Важно:
Если пояс подобран правильной длины, то его завязанные концы не должны опускаться ниже колен или быть выше нижнего края куртки.

 
Концы завязанного пояса должны быть одинаковой длины - это символизирует гармонию между телом (силой) и духом.
 


Завязывая пояс, следите чтобы он не перехлёстывался за спиной.


 
Еще статьи...


Страница 6 из 11